Види і типи фундаментів для приватного будинку

Початок будівництва будь-якої житлової, промислової або іншої будівлі невід’ємно пов’язаний з належною підготовкою фундаменту. Грамотний розрахунок та майстерний монтаж фундаменту є ключовими факторами для забезпечення довговічності будівлі, уникнення зсувів, утворення тріщин у стінах та інших проблем, пов’язаних з порушенням геометрії.

• характеристики грунтів, на яких будується будинок;
• розмірів будівлі;
• стінових та конструкційних матеріалів;
• кліматичних умов;
• рівня залягання грунтових вод.

Вибір конструкції фундаменту обумовлюється численними факторами, такими як тип будівлі, її специфікації та місцеві умови. Фундамент повинен не лише нести вагу будівлі, але і мати достатню міцність для компенсації непередбачених навантажень, відчувати вплив стихійних природних явищ (наприклад, повені або сильні морози, які можуть викликати спучування грунту тощо), а також враховувати можливі зміни у вазі будівлі, такі як зовнішня та внутрішня обробка, перепланування, додаткові поверхи чи навіть навантаження снігом на дах. У сферах житлового та промислового будівництва застосовуються різні типи фундаментів, що відрізняються за складністю монтажу, несучою здатністю та вартістю. Для приватних будинків основними варіантами є стрічкові, плитні та пальові фундаменти, які обираються залежно від конкретних умов та вимог будівництва.

Стрічкові фундаменти

Цей вид найбільш поширений в приватному будівництві. Хоча стрічковий фундамент вимагає певного обсягу земляних робіт і значної витрати бетону, він є самим надійним рішенням для кам’яних, цегляних, блокових, керамзитобетонних і шлакобетонних будинків. Він витримує значну вагу стін, рівномірно розподіляючи її по усьому периметру і має рівномірний, але не надмірний, тиск на грунт, за рахунок великої площі опори. Конструктивно стрічковий фундамент являє собою монолітну залізобетонну конструкцію, що йде по всьому периметру будинку і під всіма несучими стінами. Часто заливається бетонна основа і під перегородками — це трохи здорожує конструкцію, але значно підвищує її надійність.

Стрічкові фундаменти дозволяють обладнати під будинком підвали, цокольні поверхи, гаражі — в цьому випадку фундамент заглиблюється на висоту підземного приміщення і його несучі здібності нітрохи не зменшуються.

Монолітний стрічковий фундамент

• пісок;
• гравій або щебінь;
• цемент;
• арматура;
• дошки або спеціальні щити для опалубки.

Технологія монтажу досить проста — викопується траншея по всьому контуру будинку (включаючи внутрішні стіни і перемички) шириною 0,4 – 0,8 м, залежно від товщини майбутніх стін. По ширині траншея повинна бути на 10 – 15 см ширша розрахункових розмірів фундаменту. Розширення траншеї необхідно для забезпечення можливості установки опалубки. Після монтажу опалубки всередині зв’язується армуючий пояс з арматури діаметром 10 – 18 мм. При будівництві двоповерхового будинку арматурна обв’язка встановлюється як в підземній, так і в надземній частині фундаменту. Замішаний безпосередньо на ділянці або готовий (з заводу) бетон заливається в опалубку за один день до повної висоти фундаменту. Так досягається необхідна міцність і водонепроникність. Часто приватні забудовники роблять небезпечну помилку — за один робочий день заливають бетон в траншею, а за другий — у верхню частину опалубки. Шов в місці контакту сильно знижує міцність фундаменту і служить осередком водної ерозії.

Монолітні стрічкові фундаменти зручні тим, що вони можуть мати досить складну конфігурацію, включаючи і криволінійні контури. Тут важливо тільки правильно виставити опалубку і встановити надійний армопояс.

Збірний стрічковий фундамент

Збірні фундаменти монтуються з готових блоків заводського виробництва. Вони встановлюються у готову траншею, зв’язуються сталевим дротом, а шви заповнюються цементним розчином. Для монтажу такого фундаменту необхідна вантажопідйомна техніка середньої потужності. Збірні стрічкові фундаменти дуже міцні й довговічні — термін експлуатації перевищує 150 років. Але у застосуванні блоків є одне обмеження — з них зручно монтувати фундаменти тільки прямокутної конфігурації, розмірам кратні довжині блоку. Різати блок — складна і дорога операція. Також збірні фундаменти обмежені по глибині. Цокольні приміщення і підвали будувати з блоків недоцільно — рано чи пізно крізь шви почне просочуватися вода.

Мілкозаглиблений стрічковий фундамент

Мілкозаглиблений фундамент кращий для одноповерхових цегляних і дерев’яних будинків на грунтах всіх типів. Особливо він доречний при високому заляганні ґрунтових вод. Він являє собою бетонну стрічку на піщаній подушці. Заглиблення в землю не перевищує 50 см (на м’яких грунтах — до 70). Практика показує, що при правильно підготовленій піщаній подушці заввишки не менше 15 см та встановленого за всіма правилами армопояса, такий фундамент відмінно справляється зі своїми обов’язками. Для підвищення надійності основи необхідно встановити утеплене вимощення шириною не менше 50 см, служить для відводу дощових вод та захисту грунту по периметру будинку від промерзання.

Повнозаглиблений стрічковий фундамент

Полнозаглубленній стрічковий фундамент застосовується при будівництві будинків в два і більше поверхів, з масивними стінами і бетонними перекриттями. Глибина його монтажу — на 20 – 30 см нижче глибини промерзання грунту в кліматичній зоні будівництва. Це надзвичайно міцна і надійна конструкція, практично несхильна до температурних деформацій і не боїться підйому ґрунтових вод.

Надійність фундаменту збільшує армування, яке виконується шляхом в’язки каркаса з рифленої арматури. Іноді заглиблені стрічкові фундаменти будуються без армування, але це доречно лише на щільних і кам’янистих грунтах.

Вартість фундаменту досить висока — потрібна велика кількість бетону і значний обсяг земляних робіт. Ціна арматури в загальних витратах складе не більше 5 – 8%, а посилює фундамент армування досить відчутно, повністю виключаючи ймовірність появи тріщин і сколів. Економити на армопоясі не варто навіть при обмеженому бюджеті будівництва.

Плитні фундаменти

Фундаменти будинку у вигляді суцільної або збірної плити на всю площу будівлі менш популярні, ніж стрічкові фундаменти, але в деяких випадках є єдино можливим варіантом. При будівництві на нестійких, піщано – глинистих, пучинистих грунтах, при високому заляганні грунтових вод (вище 1 м), глибоко промерзаючих грунтах, найкраще залити суцільну залізобетонну плиту, на якій зводяться будівлі будь-якої поверховості. Для каркасних одно та двоповерхових будинків плитний фундамент практично ідеальне рішення. Він менш складний, ніж стрічковий і на сваях, але порівняно з ними більш витратний в плані витрат матеріалів та необхідної кількості робочого часу. Такі фундаменти часто називають плаваючими — вони споруджуються без заглиблення і впливають практично тільки на поверхню грунту. Температурні і інші переміщення грунту на стійкість фундаменту, а, значить, і всього будинку, впливу практично не мають.

Плитні види фундаментів застосовуються в будівництві і поділяються на монолітні та збірні. Другий варіант частіше використовується при спорудженні габаритних будинків з великою площею основи і складною конфігурацією периметра. Для житлового будинку краще зупинитися на монолітному фундаменті з литого армованого бетону.

Стовпчасті фундаменти

Цей вид фундаментів набув поширення разом із зростанням популярності каркасних і панельних будинків, а також будинків з клеєного і пиляного бруса. Витрати на такий фундамент в кілька разів нижчі, ніж на стрічковий або плитний. Головна особливість такого фундаменту — необхідність монтажу нижньої обв’язки з бруса або балок, яка служить основою будинку. Стовпи встановлюються під усіма стінами периметра і внутрішніми перегородками з інтервалом до 2,5 м (оптимально 1,5 – 2 м). Вони заглиблені в землю на глибину більше, ніж рівень промерзання і піднімаються над рівнем грунту на необхідну висоту. Дуже зручні такі фундаменти на майданчиках нерівного ландшафту — варіюючи висоту стовпів легко добитися ідеально горизонтального положення обв’язки.

Розміри варіюються в діапазоні 38 – 50 см по стороні, як правило, у поперечному перерізі вони представляють квадрат, рідше — прямокутник.

Стовпчастий монолітний фундамент

Вибір варіанту визначається властивостями грунтів на майданчику, де будується будинок. При глибокому заляганні ґрунтових вод ідеальним вибором буде стовпчастий монолітний фундамент з армованого бетону. Як і в стрічковому фундаменті, арматурний каркас в стовпі обов’язковий в будь-яких кліматичних умовах.

• підготовка ями (свердловини);
• монтаж опалубки;
• складання арматурного каркаса;
• заливка бетону.

У проміжок між стовпом і краєм свердловини (відстань має становити не менше 10 см) засипається дрібний гравій або пісок — таким чином знижуються навантаження на фундамент з боку грунту при замерзанні або інших переміщеннях. Але на грунтах з ризиком горизонтальних рухів (пливунах та інших нестійких ґрунтах) встановлювати стовпчасті фундаменти не рекомендується — вони мають невисоку стійкість до перекидання і завжди існує ризик порушення стійкості будинку.

Стовпчастий фундамент збірний

Вони збираються у вигляді конструктора на ділянці і з’єднуються між собою зварюванням арматури та бетонуванням стиків. При всій дешевизні і простоті монтажу, стовпчасті фундаменти досить обмежені в сфері застосування. Вони виправдані на міцних і стійких грунтах для будівель не вище 2 поверхів, без підвалів і цоколів. Але «вузька спеціалізація» не знижує їх привабливості для приватного будівництва.

Фундамент на сваях

Найпопулярніші фундаменти в промисловому і багатоповерховому житловому будівництві. Часто використовуються при зведенні невеликих приватних будинків і котеджів за сучасними технологіями. Якщо при будівництві промисловим способом на свайних фундаментах будують будинки з будь-яких матеріалів, то в приватному секторі на сваях стоять переважно легкі споруди із СІП-панелей, клеєного бруса, колоди. Різні види свайних фундаментів дозволяють вибрати підходящий для будь-якого типу будівлі, практично на будь-якому грунті. Дуже зручні палі для будівництва на ділянках складного рельєфу, в тому числі і на нестійких грунтах.

Справа в тому, що довжина свай практично не лімітується — вони можуть досягати глибини 50 і більше метрів, що дозволяє гарантовано досягти стійких шарів ґрунту, на які може спертися будівля будь-якого розміру і маси.

Фундамент на гвинтових сваях

Найбільш популярні в малоповерховому будівництві гвинтові сваї — звичайні металеві товстостінні труби з гвинтом в нижній частині. Вони вкручуються в землю як звичайні шурупи, це робиться вручну або за допомогою спеціальних машин. Довжина свай може досягати 10 -12 м при діаметрі 50 – 150 мм.

Після вкручування таких опор, вони зрізаються на заданій висоті і з’єднуються горизонтальними балками — ростверком, що виконує роль фундаменту, на яку укладається обв’язка, настеляється підлога і потім зводяться стіни.

Буронабивні сваї монтуються за іншою технологією — спочатку буриться свердловина, в якій монтується арматурний каркас. Потім вся конструкція заливається бетоном. Виступаючі над землею оголовки зрізаються на заданій висоті і з’єднують ростверком. Глибина таких паль може досягати 50 метрів.

Фундамент на забивних сваях

Забивні палі — бетонні вироби у вигляді балок квадратного або круглого перерізу великої довжини — 12 і більше метрів. Вони забиваються в землю ударними пристроями або способом вібропогруження. Використовуються переважно в промисловому будівництві — для забивання потрібна складна і дорога техніка.

Розглянувши всі основні види фундаменту для приватного будинку вибір оптимального варіанта спрощується. Для цегляних, блокових і кам’яних будівель оптимальний фундамент стрічковий. Для каркасного будівництва будинків з бруса і колоди більш підходять плитні або свайні, на міцних грунтах — стовпчасті. Але в кожному окремому випадку вибирається свій варіант, головне, щоб фундамент виконував свою основну функцію — служив надійною опорою для дому.

Типи фундаментів під будівництво будинку: який краще вибрати? Поради + Фото і Відео

Фундамент – це основа всієї споруди, без якої ніяк не обійтися в будівництві. Адже все навантаження, яку надає будова, припадає на нього.
Правильно підібраний тип фундаменту і його облаштування, дозволить будинку міцно стояти, не піддаючись крену і різного роду деформацій, в будь-якому кліматі, з урахуванням особливостей грунту.
У будівництві існує кілька основних видів фундаменту, які розрізняються в залежності від конструкції, матеріалу виробництва, виду грунтів. Всі одні мають свої переваги і недоліки.

Класифікація типів фундаментів

Будівництво фундаменту стрічкового типу

Про конструкції

Це найбільш затребуваний тип конструкції, найбільш часто використовуваний при будівництві будівель. Має просту технологію зведення, але конструкція виходить досить громіздкою, а роботи вимагають великих витрат часу і сил. Також, слід врахувати, що на зведення стрічкового фундаменту йде багато матеріалу. Найчастіше даний тип підстави застосовують при зведенні приватного будинку на невибагливому грунті.
Стрічковий фундамент за своїм зовнішнім виглядом нагадує смуги або стрічки із залізобетону, при цьому повторюючи обриси будинку. Така підстава витримує велику вагу будівель, виходить міцним і надійним. Формування стрічки відбувається під зовнішніми і внутрішніми стінами. Фахівці стверджують, що пристрій стрічкового фундаменту найкращим чином підходить для будівель з цегли, бетону, каменю, а саме тих, які мають величезну вагу.
Також, перевагою конструкції є можливість спорудження підвалу або підземного гаража. Багатьох лякають величезні вкладення коштів і праці в зведення стрічкового фундаменту, але в результаті ви отримаєте міцну основу, здатне прослужити більше 150 років. Простіше керуватися правилом-краще один раз вкластися грунтовно і бути спокійним, ніж весь час усувати недоліки. Головне дотримуватися правил будівництва фундаменту.

Технологія установки

Закладку стрічкового фундаменту роблять на 0,2 м глибше, ніж точка промерзання землі. Товщина коливається від того наскільки товстими будуть стіни, з урахуванням матеріалу зведення і шару штукатурки на них.
У зв’язку з цим розрізняють фундаменти наступного типу:

• Заглиблений стрічковий фундамент використовують в якості основи під більшовесні конструкції, а також будівлі на кілька поверхів. Витрата матеріалів з урахуванням глибини залягання досить високий.
• Мелкозаглубленний фундамент стрічкового типу підстави використовується при будівництві малогабаритних будинків з дерева або каменю. Глибина залягання становить 50 – 70 см.такий тип фундамент встановлюють в тому випадку, якщо власник ділянки націлений заощадити кошти на будівництво будинку. Дешевизна і простота установки – ось головні фактори роблять його популярним. Ясна річ, що такий фундамент не можна застосовувати при багатоповерховому будівництві, або у випадках, якщо приватний будинок буде мати велику вагу. Найбільше він підходить для маловагих будівель. Також, його можна використовувати на територіях з холодним кліматом.

Для того щоб спорудити стрічковий фундамент, необхідно вирити траншею, що повторює форму будівлі і стін всередині. Далі йде етап вирівнювання і насипання подушки з піску, яку потрібно ретельно утрамбувати. Шар піску насипають рівнем в 10-20 см, щебінки в такому ж співвідношенні. Від глибини траншеї залежить товщина піщаного шару. Далі, вам потрібно зробити незнімну або знімну опалубку, поставити сітку з арматури, заливши все це бетонним розчином.

Плюси стрічкового фундаменту:

• міцність;
• надійність;
• можна побудувати підвал або гараж;
• може витримувати величезні навантаження будівель.

Мінус:

Стовпчастий фундамент стаканного типу

Відміна

Головною відмінністю даного типу підстави від попереднього – в менших витратах грошових і трудових ресурсів. Підстава ставлять на стовпах, а не суцільною стрічкою. Їх розташовують на кожному розі будівлі, місцях перетинання стін і точках найбільшого навантаження. Фундамент характеризується міцністю, малими витратами на зведення, не потребує гідроізоляційних матеріалах. На відміну від стрічкового підстави, не підходить для будівель з великою вагою. Часто використовується в малому будівництві.

Технологія пристрою стовпчастого фундаменту

Установка стовпів відбувається методом закапування їх в грунт на відстані 1,5 – 2,5 м.матеріалом для стовпів служить цегла, бутобетон, камінь. Простір, який утворюється після установки стовпів необхідно заповнити щебінкою і піском, а потім залити бетоном для додаткової міцності.
Для того щоб зберегти тепло в підпільному просторі, і вберегти фундамент від бруду і вологи, необхідно зробити так звану забірку. Це стіна, яка потрібна для з’єднання стовпів. Зробити її можна з бутової кладки, цегли або бетону. Якщо будинок зводиться на місцевості з пучинистими грунтами, під забірку роблять подушку з піску товщиною 15 см, а стінки поглиблюють в землю на 15 см.

Переваги стовпчастого фундаменту:

Мінус:

• Можна застосовувати при будівництві маловагих будівель.
• Спорудити підвал або гараж не представляється можливим.

Установка фундаменту стаканного типу-різновиди стовпчастого підстави, оскільки конструкція дуже схожа. Використовується для зведення мостів, будівель атомної промисловості або інших галузей. У будівництві приватних будинків застосовується вкрай рідко.

Монолітний фундамент стаканного типу

Відміна

Найчастіше даний тип підстави використовують в будівництві малих будівель. Щоб його спорудити, не потрібно наймати техніку і робочу бригаду, впоратися можна своїми руками. Підстава буває стовпчастим і стрічковим. Особливості установки і першого і другого типу відповідають правилам будівництва таких фундаментів. Про них ми говорили вище.

Якщо будинок має велику вагу

… то під нього заливають монолітну основу, яка повторює обриси будівлі повністю. Однією з переваг такої конструкції є те, що якщо в грунті відбуваються процеси зміщення, то плита буде рухатися з ними, а разом з нею і сама будівля. Тому, стіни не будуть піддаватися руйнуванню, зберігаючи свою стійкість. Вартість монолітного фундаменту становить близько 15-20% від усіх витрат на будівництво.

Пальовий фундамент

Підстава на палях – краще рішення, якщо ви зводите будинок на складному грунті. Наприклад, такий фундамент підходить для установки на пучинистої землі і близькорозташованими до поверхні грунтовими водами. Також, не може не радувати той факт, що фінансові витрати на його спорудження – мінімальні. Він по праву вважається одним з найбільш економічних типів фундаментів. За основу беруть палі (загострені стовпи), які необхідно встановити в землю. Конструкція будинку рівномірно роздає навантаження на фундамент палі.

Типи пальового фундаменту в залежності від матеріалу:

Типи пальового фундаменту в залежності від форми:

Типи пальового фундаменту в залежності від методу установки:

Гвинтовий фундамент

Про конструкції

Палі такого типу можна монтувати самостійно, вкручуючи їх в певних місцях. Для проведення робіт, немає необхідності замовляти спецтехніку. Глибина грунтових вод і рівень замерзання землі, визначають розміри паль. Стовпи необхідно вкрутити в грунт вертикально. Для полегшення праці можна застосовувати особливий інструмент.

Примітка

Паля гвинтова-труба з металу, з прикріпленою методом зварювання лопаттю. Заглиблення паль в грунт відбувається на 1,5 м, дотримуючись певного рівня. Далі їх заливають бетоном і проводять обв’язку поверху.
Фундамент на гвинтових палях користується великою популярністю, оскільки володіє відмінними несучими якостями. Це досягається за рахунок того, що в процесі вкручування палі, пухка земля стає щільною від лопатей. Також, щоб спорудити такий фундамент не потрібно витрачати великі трудоресурси і гроші. На монтаж гвинтового фундаменту під будинок піде максимум кілька днів, а установку можна здійснювати цілий рік.

Пальово-забивний фундамент

Особливістю такої підстави є те, що палі потрібно утапливать або забивати в грунт за допомогою вібраційної техніки. Це робить процес складним для проведення самостійно.

Фундамент на буронабивних палях

Це усереднений варіант фундаменту, часто застосовуваний в будівництві житлових будинків. Стовпи виготовляють на будмайданчику і занурюють в підготовлені ями. Перед початком робіт, роблять позначки в місцях установки паль, потім виривають свердловини вручну або з використанням техніки. У ями насипають подушку з піску і ставлять стовпи. Всередину занурюють арматуру і роблять заливку бетоном. Проміжки між Землею і палями потрібно засипати щебінкою і піском, і так само залити бетоном.

Плаваючий фундамент

Такий тип підстави користується популярністю в місцевостях, де грунтові води протікають досить високо. Також він підходить для установки на пучинистому, насипному і слабонесущем грунті. Плаваючий фундамент має просту конструкцію, але разом з тим характеризується міцністю і надійністю.
Будівництво плаваючого фундаменту починають з риття траншей з глибиною 70 см, і шириною 50 см.по периметру котловану укладають бутобетона в 1 ряд. Поверх кладуть смужку сітки арматурної, з шириною 35 – 40 см або прути з арматури в кількості 3-4 штук. Стики потрібно прихопити зварюванням або обмотати дротом металевою. Потім потрібно викласти ще один шар ряд бутобетона і надбудувати цоколь.

По завершенню робіт по установці підстави, необхідно почекати тиждень у вологому вигляді, і 3 дні в сухому.

Плаваючий фундамент для малих будівель споруджується дещо за іншим принципом. Потрібно вирити траншею шириною 60 см. далі, 10 см з цього розміру необхідно засипати щебінкою, то, що залишиться, а саме 50 см – піском. Потім все просочують водою, для досягнення усадки фундаменту. Потім потрібно знову-таки досипати матеріалу для досягнення початкового рівня.
На рівні землі відливають бетонні плитки під стовпчики, а потім ставлять цегляні стовпи. Також можна використовувати блоки з бетону невеликого розміру. В кінці необхідно зробити покриття з руберойду, і провести обв’язку за допомогою дощок, які попередньо обробляють антисептиками.

Підсумок

У цій статті ми розповіли про основні типи фундаментів для будівництва приватних будинків і будівель різного виду. Розглянули кожен вид окремо з визначенням їх переваг і недоліків, областей застосування. Дізналися, які типи фундаментів підходять для установки на глинистому грунті, з високим заляганням грунтових вод, в залежності від конструктивних особливостей будівель.