зокрема

Потроху довідувався [Янек] про кожного [козака] зокрема — і хто він, і скільки має землі під полем і пасовищем, ..чи чумакує взимку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 50).

2. у спол. з ім. Уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного.

Він полюбляв, щоб до Волі приходили гості, зокрема Рада й Аліна (Ю. Янов., II, 1954, 84);

Радянське мистецтво, як мистецтво нової епохи, виникло і розвинулося.. не в стороні від досягнень вітчизняної і зарубіжної культури взагалі, мистецтва зокрема (Ком. Укр., 12, 1963,43).

Значення в інших словниках

1. зокрема — зокре́ма́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. зокрема — пр., зосібна, окремо; (такий і такий) особисто, персонально. Словник синонімів Караванського
3. зокрема — присл. 1》 Окремо, особисто. 2》 у спол. з ім. Уживається для підкреслення, вирізнення чого-небудь з-поміж однотипного. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зокрема — НАПРИ́КЛАД вставн. сл. (ужив. при переліку, уточненні, при поясненні слова в реченні: вводить у речення слова, що служать для ілюстрації, пояснення попереднього викладу), СКАЖІ́МО у знач. вставн. сл., ПРИМІ́РОМ розм.; ДЛЯ ПРИ́КЛАДУ (ужив. Словник синонімів української мови
5. зокрема — Зокре́ма, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Виділення зокрема

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Виділення зокрема

Другорядні члени речення, які виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими: На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле. (О.Копиленко.)

Відокремлені уточнювальні члени речення

Відокремлений уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. Уточнювальні члени відповідають на питання а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. (внизу, біля підніжжя гори; вчора, о першій годині; темний, аж чорний).

Але за уточнювальні не слід сприймати такі члени речення, які пов’язані з однойменними членами підрядним або опосередкованим зв’язком.

Відокремлені уточнювальні члени речення в усній мові виділяються паузами та зміною інтонації, а на письмі — парними комами, рідше — парними тире.

Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини способу дії, означення, присудок, підмет, додаток.
1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)
2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)
3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)
4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)
5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)

Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.
1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)
2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі. (Ю. Яновський.)

Відокремлені уточнювальні члени речення можуть вводитися в речення також за допомогою слів тобто, цебто, або (=тобто), чи (=тобто), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнювальних членів речення комою не відділяються.
1. Щастя [кого?] художника, [а кого саме?] зокрема письменника, невіддільне від щастя його народу. (П. Воронько.)
2. [хто?] Більшість, [а хто саме?] особливо молодь, вбачали в поїздці до Морниці веселу розвагу. (І. Вільде.)

Відокремлення додатків

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.
1. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. (М. Стельмах.)
2. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера. (М. Трублаїні.)

Відокремлення обставин

Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
1. Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський.)
2. Степ, струснувши з себе росу та [сполучник поєднує дві однорідні обставини] зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний.)
3. Усяка пташечка, радіючи, співала. (Л. Глібов.)

Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?). Такі дієприслівники звичайно виражають основну дію в реченні.
1. Я йшов [як?] не поспішаючи [не поспішав]. (Л. Первомайський.)
2. Не так тії вороги, як добрії люди — і окрадуть [як?] жалкуючи, [як?] плачучи осудять. (Т. Шевченко.)

За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, згідно з, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо тощо. Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників).
1. Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч. (М. Упеник.)
2. Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення. (В. Собко.)

Відокремлення поширених узгоджених означень

Якщо поширене узгоджене означення (дієприкметниковий чи прикметниковий зворот) стоїть означуваним (або перед сполученням прикметника з іменником) , то воно не відокремлюється (залитий сонцем степ; залитий сонцем безмежний степ).
1. Омиті росами квітки розтулюють повіки. (В. Сосюра.)
2. І сп’янілий до нестями вечір квітами пропах, солов’їними піснями заливається в кущах. (В. Сосюра.)
3. Зорі сплять на холодних [однорідні], морозом зв’ялених травах. (Л. Первомайський.)

Відокремлюється поширене узгоджене означення, якщо воно стоїть після означуваного іменника.
1. Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир. (М. Рильський.)
2. Лірична пісня — це душа народу, це безмежне поле, засіяне зернами історії і [сполучник поєднує два однорідні означення] заквітчане людськими надіями. (М. Стельмах.)

Відокремлюється поширене узгоджене означення, від означуваного слова іншими членами речення (хоч у поетичній мові, залежно від інтонації, воно може й не відокремлюватися).
1. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко.)
2. Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі. (Леся Українка.)

Відокремлюється означення, якщо воно стосується особового займенника я, ти, він і т. д. Іноді займенник може бути пропущений.
1. Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле. (О. Олесь.)
2. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас. (О. Довженко.)

Відокремлюється означення, якщо воно має (до нього, крім питання який?, можна поставити ще питання чому?, за якої умови? незважаючи на що?, і стоїть воно переважно на початку речення).
1. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив [пробився (чому?), бо був скроплений…]. (П. Дорошко.)
2. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні [помирає (за якої умови?), якщо покинута. ]. (Д. Павличко.)

Відокремлення інших означень

Два або більше непоширених означень після означуваного іменника обов’язково відокремлюються лише тоді, коли перед цим словом є вже узгоджене означення. В іншому випадку — відокремлення необов’язкове.
1. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. (Леся Українка.)
2. Бескиди сиві, червоні скелі, дикі, непевні, нависли над нами. (Леся Українка.)
3. Леліє даль волога і блакитна. (М. Бажан.)

Не відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.
1. На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли. (В. Сосюра.)
2. Тихе озеро незриме віє духом трав’яним. (М. Рильський.)

Звичайно не відокремлюються неузгоджені означення. Але коли автор хоче підкреслити важливість такого означення, то виділяє його парними комами, іноді — тире.
1. Настала осінь [яка?] з вітрами холодними, з дощами дрібними. (Леся Українка.)
2. А була б у них [яка?] хоч на курячій ніжці хатина — о, жили б! (А. Головко.)
3. Брянський, [який?] з туго перетягнутим станом, з білявою пишною чуприною [ці ознаки автор хоче підкреслити], стоїть, облитий променями призахідного сонця. (О. Гончар.)

Від означення слід відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється.
1. А навкруги вся ніч переповнена [присудок] розміреним шумом хлібів. (О. Гончар.)
2. Горо́д ровом обкопаний [присудок], дерева глиною замазані [присудок]. (Грицько Григоренко.)
3. Шлях стелився їм далекий [складний присудок] (З. Тулуб.)

Відокремлення прикладок

Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі, з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире.
1. Мандрівник вічний — невблаганний час іде вперед, його не зупинити [іде (чому?), бо він мандрівник. ]. (Л. Дмитерко.)
2. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько.)
3. Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці. (Є. Гуцало.)

Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім’я, на прізвище, родом, так званий.
1. Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Данте до Беатріче, а я власне таку мала на думці. (Леся Українка.)
2. За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень. (Ю. Яновський.)
3. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна. (О. Донченко.)

Прикладка із словом як відокремлюються лише тоді, коли вона має відтінок причини. В інших випадках прикладка із словом як не відокремлюється.
1. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням. (М. Рильський.)
2. У горах Брянський, як командир [бо він був командир], зустрівся з новими труднощами. (О. Гончар.)
3. Кривинський, як посередник [бо він був посередник], вийшов наперед громади. (Панас Мирний.)

Відредагуйте речення та виправте помилки, пов’язані із вживанням відокремлених членів речення.
(Як виконувати завдання?)

Там, серед розкудланих хмар, блиснуло яскраво-синє озерце, яке спалахнуло такою чистотою, що я на мить забув про свою тугу. (Валерій Шевчук “Казка для малого листоноші”.)

Там серед розкудланих хмар блиснуло яскраво-синє озерце, яке спалахнуло такою чистотою, що я на мить забув про свою тугу. (Валерій Шевчук “Казка для малого листоноші”.)

Уточнювальні слова стоять після уточнюваного члена речення, відповідають не просто на те ж питання (коли? де? що? і т. д.), що й уточнюване слово, а на питання: а коли саме? а де саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. Здебільшого уточнюються обставини місця й часу, рідше — способу дії, а також означення: Тут, на Поліссі, в кожному селі повнісінько коло дязів-журавлів. (Є. Гуцало.)

Тут є також великий ґанок і сучасна кухня, з оновленими мармуровими стільницями, які виглядають трохи не до діла. (Емілі Локгарт “Ми були брехунами”.)

Тут, є також великий ґанок і сучасна кухня, з оновленими мармуровими стільницями, які виглядають трохи не до діла. (Емілі Локгарт “Ми були брехунами”.)

Уточнювальні члени речення конкретизують, пояснюють зміст такого самого головного чи другорядного члена, звужуючи, обмежуючи його значення або даючи йому іншу назву, і вимовляються з особливою уточнювальною інтонацією: Тут, на Поліссі, в кожному селі повнісінько колодязів-журавлів. (Є. Гуцало.) Якщо уточнювальної інтонації немає, то обставини комами не виділяються: Тут на Поліссі в кожному селі повнісінько колодязів-журавлів.

У цій долині нічого не росте, там не живе жодна жива істота, включаючи мікроорганізми. (Максим Кідрук “Подорож на Пуп Землі”.)

У цій долині нічого не росте, там не живе жодна жива істота включаючи мікроорганізми. (Максим Кідрук “Подорож на Пуп Землі”.)

Відокремлюються найчастіше додатки зі словами крім (окрім), опріч, за винятком, включаючи, наприклад, навіть, особливо, зокрема тощо, які означають виключення, включення чи заміщення: Столітня війна (1336–1453 років) між Англією і Францією закінчилася майже повним вигнанням англійців з континенту, за винятком міста Кале. (З посібника.)

Вицвілий жовтий папірус не залишав сумнівів щодо віку й автентичності документа. (Ден Браун “Янголи і демони”.)

Вицвілий жовтий папірус не залишав сумнівів, щодо віку й автентичності документа. (Ден Браун “Янголи і демони”.)

Відокремлюються додатки, які вводяться за допомогою прийменника щодо разом із часткою то: Щодо нового комп’ютерного класу, то обіцяли фінансово допомогти колишні випускники.
Якщо частки то немає, такі додатки не відокремлюються: Не було заперечень щодо пропозиції відвідати краєзнавчий музей.

Себастьян показав цього листа своєму приятелеві, і Чиж-Вишенський, читаючи, ніяк не міг повірити, що лист написала героїня скандальних хронік. (Любко Дереш “Миротворець”.)

Себастьян показав цього листа своєму приятелеві, і Чиж-Вишенський читаючи ніяк не міг повірити, що лист написала героїня скандальних хронік. (Любко Дереш “Миротворець”.)

Виділяються комами обставини, виражені одиничними дієприслівниками: Не спиняючись, прямую до молодої верби і обома руками обвиваю вербовий стан. (Ю. Збанацький.)

Івашко, нічого не розуміючи, пішов до червоної цятки, яка блимала над струмком. (Марія Пригара “Михайлик – джура козацький”.)

Івашко нічого не розуміючи пішов до червоної цятки, яка блимала над струмком. (Марія Пригара “Михайлик – джура козацький”.)

Відокремлюються, як правило, обставини, виражені дієприслівниковими зворотами: Повіяв легенький вітерець, струшуючи з листу неопалі краплі. (Панас Мирний.)

Олівер вставав о шостій годині ранку, вибігав у поле, зривав усі дикі квіти, що траплялися йому по дорозі, і, навантажений запашними букетами, повертався додому. (Чарлз Діккенс “Пригоди Олівера Твіста”.)

Олівер вставав о шостій годині ранку, вибігав у поле, зривав усі дикі квіти, що траплялися йому по дорозі, і навантажений запашними букетами повертався додому. (Чарлз Діккенс “Пригоди Олівера Твіста”.)

Комами виділяються означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, які стоять : Я в людей попрошу тільки віри в кожне , почуте від мене, в кожний погляд очей моїх сірих, в кожну ласку рук нестудених (Л. Костенко). Із , повними сліз, Шура гаряче тиснула йому руку. (О. Гончар.)

Відокремлюються означення, виражені дієприкметниковим чи прикметниковим зворотами, які стоять означуваного слова. Узгоджені означення перед означуваним словом, тобто в препозиції, на письмі комами не виділяються: Ген витканий із птиць, летить над полем. (Л. Костенко.)
АЛЕ: Витканий із птиць летить над полем.

Ловелл був навантажений фотоапаратами й додатковими об’єктивами, я ж просто взяв традиційні записники й ручки. (Олівер Сакс “Стрімголов: Історія одного життя”.)

Ловелл, був навантажений, фотоапаратами й додатковими об’єктивами, я ж просто взяв традиційні записники й ручки. (Олівер Сакс “Стрімголов: Історія одного життя”.)

Від означення треба відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється: Герої славою повиті [присудок], зоріє кожного ім’я. (П. Усенко.)

Батько мій, на прізвище Крейцнер, був родом із Бремена й оселився спочатку в Гуллі. (Данієль Дефо “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”.)

Батько мій на прізвище Крейцнер був родом із Бремена й оселився спочатку в Гуллі. (Данієль Дефо “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”.)

Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника за допомогою слів родом, на ім’я, на ймення, на прізвище, так званий тощо: У журбі отакій і подружився Давид з одним австріяком, на імення Стах. (А. Головко.)

Підступних та підлих братів перемагав чесний та шляхетний законний правонаступник — старший син короля. (Сергій Батурин “Легенда”.)

Підступних та підлих братів перемагав чесний та шляхетний законний правонаступник – старший син короля. (Сергій Батурин “Легенда”.)

Підступних та підлих братів перемагав чесний та шляхетний законний правонаступник – старший син короля. (Сергій Батурин “Легенда”.)

Підступних та підлих братів перемагав чесний та шляхетний законний правонаступник старший син короля. (Сергій Батурин “Легенда”.)

Прикладка виділяється також тире, якщо має значення уточнення й перед нею можна поставити слова а саме,: І здавалося, що до того співу із-за синіх пралісів долучаються голоси давніх предків — княжих воїнів і ратаїв. (І. Ільенко.)

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Розділові знаки в простому реченні

Розділові знаки при непоширених прикладках

Вставні та вставлені конструкції
(слова, словосполучення, речення)

Порівняльні звороти.
Розділові знаки при конструкціях з як, мов, наче.

Складне речення

Загальна характеристика складних речень.
Коми в складносурядному та складнопідрядному реченнях.

Інші розділові знаки в складносурядних, складнопідрядних і безсполучникових складних реченнях