Як зменшити кількість еозинофілів у крові

Еозинофіли у крові підвищено, яка норма, причини збільшення показників аналізів у дітей, дорослих

Серед безлічі клітин крові існує популяція лейкоцитів, званих еозинофілами, які є маркерами, визначальними:

  • алергію
  • інфекційні
  • паразитарні агресій
  • пошкодження тканин запаленням
  • або пухлиною.

Свою назву клітини отримали за рахунок здатності відмінно вбирати барвник еозин, що використовується в лабораторній діагностиці. Під мікроскопом клітини схожі на маленьких амеб з подвійним ядром, які здатні рухатися за межі судинної стінки, проникати в тканини і накопичуватися в запальних вогнищах або місцях пошкодження тканини. У крові еозинофіли плавають близько години, після чого транспортуються в тканини.

Головні властивості еозинофілів:

  • Підвищення чутливості рецепторів до імуноглобулінів класу Е. За рахунок цього активізується протипаразитарний імунітет, і відбувається руйнування мембран клітин, що оточують паразита. Капсула з уламків мембран стає маяком для клітин, які інактивують або пожирають паразита.
  • Накопичення та стимуляція вивільнення медіаторів запалення.
  • Поглинання і зв’язування медіаторів запалення, насамперед, гістаміну
  • Здатність поглинати дрібні частинки, обволікаючи їх своєю стінкою і втягуючи їх у себе. За це еозинофіли називають мікрофагами.

Норма еозинофілів в крові 1 — 5

Для дорослих нормальним вмістом еозинофілів у клінічному аналізі крові вважається від 1 до 5% від загального числа лейкоцитів. Еозинофіли визначаються методом проточної цитометрії з використанням напівпровідникового лазера, при цьому норма у жінок така ж, як і у чоловіків. Більш рідкісні одиниці виміру – кількість клітин в 1 мл крові. Еозинофілів повинно бути від 120 до 350 в мілілітрі крові.

Число цих клітин може коливатися протягом доби на тлі зміни роботи наднирників.

  • У ранкові вечірні години еозинофілів на 15% більше порівняно з нормою
  • В першу половину ночі на 30% більше.

Для більш достовірного результату аналізу слід:

  • Здавати аналіз крові в ранні ранкові години натщесерце.
  • За два дні слід утримуватися від алкоголю і надмірного вживання солодощів.
  • Також еозинофіли можуть підвищуватися під час менструацій у жінок. Починаючи з моменту овуляції, до кінця циклу їх число падає. На цьому феномені заснований еозинофільний тест роботи яєчників і визначення дня овуляції. Естрогени збільшують дозрівання еозинофілів, прогестерон – знижує.

Еозинофіли: норма у дітей

По мірі росту дитини кількість еозинофілів у крові коливається несильно, що видно з таблиці.

ВікЕозинофіли, %
Перші 2 тижні1-6
15 діб — рік1-5
1,5 — 2 роки1-7
2 роки — 5 років1-6
старше 5 років1-5

Еозинофіли вище норми, що це значить

Значущим підвищенням кількості еозинофілів вважається стан, коли клітин більше 700 в мілілітрі (7 на 10 в 9 грам на літр). Підвищений вміст еозинофілів носить найменування еозинофілії.

  • Зростання до 10% — легкий ступінь
  • Від 10 до 15% — помірна
  • Понад 15% (більше 1500 клітин в мілілітрі) – виражена або важка еозинофілія. При цьому можуть спостерігатися зміни внутрішніх органів за рахунок клітинного і тканинного кисневого голодування.

Іноді при підрахунку клітин виникають помилки. Еозином фарбуються не тільки еозинофільні гранулоцити, але і зернистість в нейтрофілах, тоді нейтрофіли знижені, а еозинофіли підвищені без вагомих до того причин. В такому випадку потрібно контрольний аналіз крові.

Що веде до еозинофілії

Коли в крові підвищені еозинофіли, причини криються в алергічної готовності організму. Це відбувається при:

  • гострих алергічних станах (набряку Квінке, кропив’янці, сінній лихоманці)
  • алергії на ліки, сироваткової хвороби
  • алергічному риніті шкірних алергіях (контактному дерматиті, екземі, атопічному дерматиті, вульгарної пухирчатці)
  • гельмінтозах (див. ознаки глистів у людини)
  • паразитарних хворобах (токсоплазмозі, хламідіозі, амебіазі)
  • гострих інфекціях і загостреннях хронічних (туберкульозі, гонореї, інфекційному мононуклеозі)
  • системних патологій (системної червоному вовчаку, еозинофільному фасціїті, ревматоїдному артриті, вузликовому періартеріїті)
  • патології легень: бронхіальній астмі, фиброзирующем альвеолите, саркоїдозі, еозинофільному плевриті, гистиоцитозе, хвороби Лефлера
  • ураженнях шлунково-кишкового тракту: еозинофільному гастриті, еозинофільному коліті
  • пухлинах крові (лімфогранулематозі, лімфомах)
  • злоякісних новоутвореннях.

Якщо в аналізі підвищені еозинофіли, у дорослого збирається:

  • аналіз крові на біохімію
  • кал на яйця глистів
  • виконується УЗД органів черевної порожнини

Далі призначається консультація алерголога:

  • При алергічному риніті беруться мазки з носа і зіву на еозинофіли.
  • При підозрі на бронхіальну астму виконується спірометрія і провокаційні проби (холодова, з беротеком).
  • Алерголог надалі проводить специфічну діагностику (визначення алергенів по стандартним сироваткам), уточнює діагноз і призначає лікування (антигістаміни, гормональні препарати, сироватки).

Від глистової інвазії, паразитарних хвороб та гострих інфекцій лікує інфекціоніст. Легеневими проблемами займеться пульмонолог.

Еозинофіли підвищені у дитини

Найбільш частими причинами підвищених еозинофілів у дітей стають:

  • гемолітична хвороба
  • резус-конфлікт
  • пемфігус новонароджених
  • стафілококові ентероколіти
  • стафілококовий сепсис
  • атопічний дерматит
  • сироваткова хвороба
  • еозинофільний коліт
  • атопічний дерматит
  • лікарські алергії
  • набряк Квінке
  • глистні інвазії (див. гострики у дітей
  • шкірні алергії
  • алергічний риніт
  • бронхіальна астма
  • онкогематологія
  • скарлатина
  • вітряна віспа

Еозинофіли нижче норми

Якщо абсолютна кількість еозинофілів у мілілітрі крові падає нижче 200, стан інтерпретується, як еозинопенія.

Низькими показники еозинофілів стають в наступних випадках:

  • При важких гнійних інфекціях, в тому числі, сепсисі, коли популяція лейкоцитів зсувається в бік юних форм (паличкоядерних і сегментоядерних), а потім лейкоцитарний відповідь виснажується.
  • На початку запальних процесів при хірургічних патологіях (апендицит, панкреатит, загострення жовчнокам’яної хвороби).
  • В першу добу інфаркту міокарда.
  • При інфекційному, больовому шоці, коли формені елементи крові склеюються в тіноподобні утворення усередині судин.
  • При отруєннях важкими металами (свинцем, міддю, ртуттю, миш’яком, вісмутом, кадмієм, талієм).
  • При хронічному стресі.
  • На тлі патології щитоподібної залози та надниркових залоз.
  • В розгорнуту стадію лейкозу еозинофіли падають до нуля.

Поєднані підвищення еозинофілів

  • Лімфоцити і еозинофіли бувають підвищені при вірусних інфекціях у алергетиків, у пацієнтів з алергодерматози або гельмінтозами. Така ж картина буде у крові у тих, хто лікується антибіотиками або сульфаніламідами. У дітей ці клітини підвищуються при скарлатині, наявності вірусу Епштейна-Барра. Для диференціальної діагностики додатково рекомендується здати кров на рівень імуноглобулінів Е, на антитіла до вірусу Епштейна-Барра і кал на яйця глистів.
  • Моноцити і еозинофіли зростають при інфекційних процесах. Найтиповіший випадок у дітей і дорослих – мононуклеоз. Аналогічна картина може бути при вірусних і грибкових захворюваннях, риккетсиозе, сифілісі, туберкульозі, саркоїдозі.

Що робити якщо у дорослого підвищені еозинофіли

Норма еозинофілів складається в межах 1-5% в загальній лейкоцитарній формулі, вона однакова для чоловіків і жінок. Допускається кількісний підрахунок, тоді норми коливаються в межах 120-350 одиниць еозинофілів на 1 мілілітр крові. Визначають рівень еозинофілів методом лазерної проточної цитометрії.

Правила забору крові на перевірку вмісту еозинофілів

Безпосередньо впливають на їх вміст в крові стан наднирників, менструальний цикл. З-за цих чинників у дорослого можуть бути підвищені еозинофіли. Про що це говорить і що треба робити – розповість на прийомі терапевт. При необхідності він направляє пацієнта на консультацію ендокринолога, гематолога.

Для отримання достовірного результату до здачі аналізу треба готуватися:

  • лаборанти беруть капілярну кров вранці, поки пацієнт нічого не їв;
  • за 2 дні до аналізу не рекомендується їсти солодощі, пити спиртне;
  • за 2 дні можна їсти цитрусові;
  • за добу припинити прийом лікарських препаратів;
  • здавати кров в нормальному емоційному стані, без тривоги і хвилювання.

Правила нескладні, їх можуть дотримати всі пацієнти, яким необхідно дізнатися максимально точне число еозинофілів.

Якщо у дорослої підвищені еозинофіли, про що це говорить? Про відхилення від норми. Якщо налічується понад 700 еозинофілів в 1 мл крові (у бланку аналізу це зазначено як 7*10 у 9 ступені г/л), то це вважається дуже високим перевищенням нормальних показників.

На що вказує збільшення показників еозинофілів

При стійко високий вміст Е-клітин медики класифікують цей стан як еозинофілія. У МКБ-10 вона прихована під шифром D72.1, включає алергічне, спадкове захворювання.

Розрізняються наступні ступені еозинофілії:

  • слабка, при підвищенні показників на 10%;
  • середня, зі стрибком показників на 10-15%;
  • важка, при збільшенні рівня більш ніж на 15%.

Серйозне підвищення норми еозинофілів у дорослого говорить про те, що тканини і клітини відчувають дефіцит кисню, органи перестають виконувати свої функції. Коду результат дослідження крові свідчить про значне перевищення Е-клітин у дорослої людини, проводять повторний аналіз, після чого в індивідуальному порядку призначають діагностику:

  • загальний аналіз сечі;
  • загальний аналіз калу;
  • дослідження калу на наявність гельмінтів;
  • УЗД внутрішніх органів;
  • перевірку алергопроб.

Точний зміст додаткових досліджень лікар визначає, виходячи зі скарг пацієнта, своїх підозр на наявність прихованих захворювань. Знаки АБС Е-клітин вказують на можливість їх підрахунку особливим шляхом: число всіх лейкоцитів множать на процентний вміст еозинофілів.

Підвищення еозинофілів АБС у дорослого говорить про наявність алергії різної етіології:

  1. Лікарська. Слід в бесіді з пацієнтом з’ясувати, які препарати він почав приймати нещодавно, чи є у нього скарги у зв’язку з цим.
  2. Реактивна алергія, яка може бути викликана сінною лихоманкою, кропив’янкою, набряком Квінке.
  3. Алергічний нежить.
  4. Шкірна алергія у формі екземи, атопічного дерматиту, пухирчатки.
  5. Зараження паразитами організму типу амеби, хламідій, токсоплазми.
  6. Глистове ураження організму.
  7. Алергія при системних захворюваннях червоною вовчанкою, артрит, узелковим периартериитом.
  8. Алергічне ускладнення інфекційних захворювань, таких як сифіліс, туберкульоз.
  9. Алергічне ураження легень при астмі, плевритах, альвеолітах, гістоцитозах.

Підвищується концентрація Е-клітин при онкологічних хворобах крові, при ураженнях органів травлення, що проявляється гастрит, коліт. Розвиток на тканинах внутрішніх органів злоякісних новоутворень також призводить до високих показників еозинофілів.

При підтвердженні своїх підозр терапевт направляє пацієнта на консультацію до алерголога, який на свій розсуд може призначити додаткове обстеження:

  • для підтвердження алергічного нежитю беруть мазки із зіву і носа;
  • для підтвердження астми проводять провокаційні проби, спірометрію;
  • у будь-якій ситуації визначають алергени в сироватці крові.

При ураженні легенів, підтверджених рентгенівськими знімками, пацієнтові призначають консультацію пульмонолога. Якщо виявлена глистяна інвазія, потрібно консультація інфекціоніста, паразитолога. Тільки після повного обстеження за його результатами лікарі колегіально призначають лікування виявленого захворювання.

Лікування підвищених еозинофілів у дорослого говорить про вибір напряму на зцілення від основного захворювання, тому що самі Е-клітини медичної корекції не піддаються. Їх кількість можна зменшити, тільки вилікувавши виявлену патологію.

В ході лікування проводяться контрольні аналізи для перевірки правильного вибору медикаментів, нормального перебігу терапії. Всі одержані дані лікарі звіряють з нормами, вказаними в таблицях.

Таблиця норми еозинофілів у дорослих людей

Відсоток від загального числа лейкоцитів