Приклади розрахунку середньої зарплати від Мінекономіки

Уряд постановою від 08.09.2023 № 957 (далі — Постанова № 957) змінив Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок). Зміни діють з 12.09.2023. Мінекономіки підготувало роз’яснення та розробило приклади розрахунку середньої зарплати у різних випадках. Скачайте приклади та проводьте розрахунки без помилок

Визначення розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для надання матеріальної (грошової) допомоги

Постановою № 957 внесено зміни до пункту 2 Порядку, згідно з якими, cередній заробіток для надання матеріальної (грошової) допомоги проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання матеріальної (грошової) допомоги .

Тобто у разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для надання матеріальної (грошової) допомоги, при обчисленні середнього заробітку для її надання розрахунковим періодом будуть 12 календарних місяців, які передують місяцю надання зазначеної допомоги.

Водночас зазначеними нормами Порядку не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані.

Врахування виплат при обчисленні середньої заробітної плати для надання матеріальної (грошової) допомоги

Змінами, внесеними постановою № 957 до пункту 4 Порядку, передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати для виплати матеріальної (грошової) допомоги за останні 12 місяців, враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, окрім визначених у пункті 4 цього Порядку, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Тобто середня заробітна плата в розрахунковому періоді працівникам обчислюється на загальних умовах, а саме з виплат, які нараховано за місяці розрахункового періоду.

Водночас абзацом третім пункту 3 Порядку встановлено, що премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.

Отже, визначені відповідно абзацу третього пункту 3 Порядку розміри премій, які враховуються в розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати, також мають бути включені до розрахунку середньої заробітної плати в місяцях розрахункового періоду.

Помилка в сумі зарплати призводить до сумних наслідків. Якщо виплатите занадто мало або невчасно — покарає трудова інспекція. Не сплатите із зарплати податків — претензії пред’явить податковий інспектор. Тримайте поради із розрахунку зарплати і зарплатного авансу, які враховують вимоги і трудового, і податкового законодавства на 100%

Обчислення середньої заробітної плати для виплати матеріальної (грошової) допомоги

Змінами, внесеними постановою № 957 до пункту 7 Порядку, встановлено порядок обчислення середньої заробітної плати у разі визначення її законодавством як величини для надання матеріальної (грошової) допомоги.

Так, зазначеними змінами передбачено, що середньомісячна заробітна плата для виплати матеріальної (грошової) допомоги обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

В свою чергу, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства , установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Отже, відповідно до зазначеного Порядку нарахування виплат для надання матеріальної (грошової) допомоги, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 12 місяців, що передують місяцю надання зазначеної допомоги, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом розрахункового періоду робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Водночас зазначеними положеннями Порядку не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані.

Крім того, змінами до пункту 7 Порядку встановлюється порядок обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, згідно якого середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього* пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

*Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Приклад 1: Працівника прийнято на роботу за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями (субота та неділя) з 12.03.2023 року з окладом 10 000 грн (умовно). 14.09.2023 згідно наказу керівника йому надається матеріальна допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати. В серпні 2023 року працівник перебував в щорічній відпустці 3 дні (нараховано за час відпустки 1 000 грн та 9 000 грн заробітної плати (умовно). Як розрахувати працівнику середню заробітну плату для виплати матеріальної допомоги.

Розрахунковий період у зазначеному прикладі буде квітень 2023 – серпень 2023 року.

Сума заробітної плати в розрахунковому періоді складатиме:

4 міс (квітень-липень) х 10 000 +9000 (серпень) = 49 000 грн

Число відпрацьованих працівником днів у зазначеному прикладі в розрахунковому періоді становитиме:

109 роб. днів за графіком – 3 дні відпустки = 106 днів

У зазначеному прикладі середньоденна заробітна плата становитиме:

49 000 грн : 106 днів = 462,26 грн

Число робочих днів в розрахунковому періоді за графіком підприємства -261, кількість календарних місяців в розрахунковому періоді – 12.

Отже середньомісячне число робочих днів становитиме:

261 робочих днів за графіком підприємства: 12 місяців = 21,75 розрах. роб. днів

Сума для надання матеріальної допомоги становитиме:

462,26 грн х 21,75 розрах. роб. днів = 10 054,16 грн

Порядок обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року

Змінами, внесеними постановою № 957 до пункту 2 Порядку, визначено новий порядок обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року.

Так, абзацом другим пункту 2 Порядку передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Отже, враховуючи зміни норм Порядку, середня заробітна плата для виплати компенсації за зазначені вище невикористані відпустки обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи у 2023 році, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, починаючи з 1 січня 2023 року.

При цьому норми Порядку не містять вимог щодо особливого розрахунку для таких працівників, а також врахування при обчисленні середньої заробітної плати повністю відпрацьованих робочих днів протягом зазначеного періоду.

Тобто середня заробітна плата за фактично відпрацьований в 2023 році період обчислюється на загальних умовах, а саме з виплат, нарахованих в місяцях розрахункового періоду, з урахуванням положень абзацу третього пункту 3 Порядку.

При цьому, якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду та ділиться на кількість календарних днів розрахункового періоду.

Приклад 2: Працівник звільняється 12.09.2023 року. За даними кадрової служби працівник не використав 26 календарних днів основної відпустки, з них – 10 календарних днів за 2022 рік та 16 – за 2023 рік; 5 календарних днів додаткової щорічної відпустки за 2023 рік та 10 днів додаткової соціальної відпустки за 2023 рік. Всього необхідно виплатити компенсацію за 41 невикористаний день відпустки.

Розрахунок компенсації здійснюється виходячи з виплат, що нараховані працівникові в місяцях розрахункового періоду, який в зазначеному прикладі буде з 01.01.2023 по 31.08.2023.

Зміни чекають на неоплачувані відпустки, щорічну основну відпустку у воєнний час, компенсацію за невикористані відпустки демобілізованим працівникам таще багато, на перший погляд, незначних дрібниць — усе на користь роботодавців

Приклад 3: Працівник, який працює за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями (субота та неділя), звільняється з 15.09.2023 року. В лютому 2022 року працівникові було нараховано та виплачено премію за результатами роботи за 2021 рік у сумі 9 300 грн умовно (кількість робочих днів за 2021 рік становить 250, працівник відпрацював повну норму тривалості робочого часу). У травні 2023 року на підприємстві було оголошено простій з оплатою 2/3 від посадового окладу. За даними кадрового обліку працівником не використано 20 календарних днів щорічної відпустки, з яких 5 – за 2022 рік та 15 – за 2023 рік. Як розраховувати компенсацію за невикористані дні відпустки?

Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки у зазначеному прикладі буде 01.01.2023 – 31.08.2023.

Крім того, відповідно до абзацу сьомого пункту 2 Порядку з розрахункового періоду виключається період оголошеного на підприємстві простою, який оплачувався частково, а саме 01.05.2023-31.05.2023.

Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Водночас, відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку потрібно здійснити розрахунок частини щорічної премії, яка буде враховуватись в заробіток відповідних місяців розрахункового періоду.

Для цього суму премії за 2021 рік необхідно поділити на кількість відпрацьованих робочих днів у 2021 року: 9 300 грн : 250 відпр. роб. днів = 37,2 грн та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів місяця, що відноситься до розрахункового періоду (у зазначеному прикладі це січень 2023 року, працівником відпрацьовано повністю 22 робочих дня): 37,2 грн × 22 відпр. роб. днів січня = 818,40 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді 2023 р. складає 243. З них має бути виключено дні оголошеного на підприємстві простою , який оплачувався частково. У зазначеному випадку кількість календарних днів травня 2023 року складає 31. Отже кількість календарних днів у розрахунковому періоді становитиме 212.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду.

У зазначеному прикладі розрахунок середньоденної заробітної плати здійснюється шляхом ділення суми виплат, що нараховані працівникові в місяцях розрахункового періоду (01.01.2023 – 31.08.2023) за умовами трудового договору з урахуванням премії за результатами роботи за рік в сумі, яка відноситься до тих місяців, що входять до розрахункового періоду, (у зазначеному прикладі за січень 2023 року в сумі 818,4 грн.) на число календарних днів у розрахунковому періоді, у зазначеному прикладі це 212.

Для розрахунку суми компенсації відпустки отриманий результат помножуємо на число календарних днів невикористаної відпустки, у зазначеному прикладі це 20 календарних днів.

Колеги! Запрошуємо взяти участь у безплатному вебінарі для бухгалтерів. Не пропустіть!

Приклади обчислення середньої заробітної плати від Мінекономрозвитку

Роз’яснення щодо порядку обчислення середньої заробітної плати у зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1213 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100ˮ

Щодо періоду, з якого застосовуються зміни

Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1213 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100ˮ (далі – постанова № 1213), згідно з якою внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок).

Згідно з § 31 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (зі змінами), постанова Кабінету Міністрів набирає чинності з дня її офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такою постановою, але не раніше дня її опублікування.

Постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях – Офіційному віснику України та газеті „Урядовий кур’єр”.

Постанова № 1213 опублікована в газеті „Урядовий кур’єр” № 242 від 12.12.2020 року.

Отже, норми постанови № 1213 слід застосовувати з дня офіційного опублікування, а саме з 12.12.2020 року.

Враховуючи вищезазначене, якщо дата початку події, з якою пов’язаний розрахунок середньої заробітної плати, відбулася до 11.12.2020 (включно), то застосовуються положення постанови № 100 без змін, внесених постановою № 1213. Якщо дата початку події, з якою пов’язаний розрахунок середньої заробітної плати, з 12.12.2020 і пізніше, то необхідно застосовувати положення постанови № 100 з урахуванням змін, внесених постановою № 1213.

Щодо визначення розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпусток

Постановою 1213 внесено зміни до пункту 1 та пункту 2 Порядку, якими, зокрема, передбачено, що норми цього Порядку поширюються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологам) та її обчислення проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Тобто при обчисленні середнього заробітку для оплати часу відпустки, у тому числі, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” розрахунковим періодом будуть 12 календарних місяців, які передують місяцю початку відпустки.

Щодо механізму обчислення середньої заробітної плати виходячи з виплат за два календарні місяці роботи працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців

Пунктом 2 Порядку зі змінами, внесеними постановою 1213, змінено механізм обчислення середньої заробітної плати виходячи з виплат за два календарні місяці працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців.

Враховуючи положення Порядку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два календарні місяці роботи. При цьому норми Порядку не містять особливого розрахунку для таких працівників, а також вимог щодо врахування при обчисленні середньої заробітної плати повністю відпрацьованих робочих днів протягом двох календарних місяців.

Тобто середня заробітна плата за два місяці таким працівникам обчислюється на загальних умовах, а саме з виплат, які нараховано в місяцях розрахункового періоду.

Приклад: Працівника, якого прийнято на роботу 16 листопада 2020 року, з 17 по 19 грудня 2020 року направлено у відрядження. Умовами трудового договору працівникові передбачено лише виплату посадового окладу у розмірі 7 500 гривень. Як розраховується працівнику середня заробітна плата для оплати часу відрядження?

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх випадках, крім оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані відпустки, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

У зазначеному прикладі працівника направлено у відрядження в грудні 2020 року, тому розрахунковим періодом є жовтень – листопад 2020 року. В листопаді 2020 року працівникові нараховано заробітну плату пропорційно відпрацьованому часу 3 928,57 грн (з дати прийняття на роботу – 16 листопада).

Розрахунок здійснюється виходячи з виплат, що нараховані працівникові в місяцях розрахункового періоду, тобто виходячи із заробітної плати, яка нарахована пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньоденна заробітна плата становитиме:

3 928,57 грн : 11 р. дн. = 357,14 гривень.

Середня заробітна плата за час відрядження становитиме:

357,14 грн × 3 дн. відр. = 1 071,42 гривні.

Щодо механізму врахування виплат при обчисленні середньої заробітної плати

Змінами, внесеними постановою 1213 до пункту 3 Порядку передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, окрім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Тобто при нарахуванні середньої заробітної плати у всіх випадках її обчислення відповідно до норм Порядку враховуються всі суми нарахованої заробітної плати, крім виплат, що передбачені як виняток пунктом 4 Порядку і ці виплати, в тому числі і премії, відносяться до тих місяців, за який вони нараховані.

Приклад: Працівника направлено у відрядження з 15 по 18 грудня 2020 року. Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати: жовтень – листопад 2020 року. В жовтні працівникові було нараховано та виплачено щомісячну премію за вересень, у листопаді – за жовтень, а в кінці грудня буде нараховано та виплачено премію за листопад.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відрядження необхідно премію за жовтень, яка нарахована та виплачена у листопаді, віднести до заробітної плати жовтня, а премію за листопад, яка буде нарахована і виплачена у грудні ‒ до листопада.

При цьому, премія за вересень, яка нарахована та виплачена у жовтні, враховуватись не буде. Разом з тим, необхідно зауважити, що у разі нарахування та виплати у грудні 2020 року премії за листопад 2020 року необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати для оплати часу відрядження з урахуванням суми нарахованої премії, яка відноситиметься до заробітної плати листопада 2020 року.

Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

Тобто пунктом 3 Порядку зі змінами, внесеними постановою 1213, передбачено особливий механізм врахування премій та інших виплат, які нараховуються за два місяці та більш тривалий період, при нарахуванні середньої заробітної плати у всіх обчислення відповідно до норм Порядку.

При обчисленні середньої заробітної плати такі премії (виплати) враховуються в сумі, яка відноситься до тих місяців, що входять в розрахунковий період.

Приклад: Працівнику, який працює за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями (субота та неділя), надається щорічна відпустка з 14.12.2020 року. В січні 2020 року працівникові було нараховано та виплачено премію за результатами роботи за IV квартал 2019 року у сумі 3 000 грн, у квітні 2020 року ‒ за І квартал 2020 року у сумі 3 000 грн, у липні 2020 року ‒ за ІІ кв. у сумі 4 500 грн, у жовтні 2020 року ‒ за ІІІ кв. у сумі 6 000 гривень.

При цьому в місяцях, які входять до розрахункового періоду, працівник був відсутній на роботі в березні 2020 року, а саме з 01 по 31 березня 2020 року працівник перебував у щорічній відпустці.

При обчисленні заробітної плати для оплати часу відпустки, початок якої припадає на дату після набрання чинності постанови № 1213 застосовуються норми Порядку зі змінами, внесеними постановою № 1213.

Розрахунковий період для нарахування середньої заробітної плати для оплати часу відпустки початок якої у грудні 2020 року: грудень 2019 року – листопад 2020 року.

Згідно норм Порядку зі змінами, внесеними постановою 1213, премія за IV кв. 2019 року, яка нарахована та виплачена в січні 2020 року, буде відноситися до заробітної плати жовтня, листопада та грудня 2019 року; премія за І кв. 2020 року, яка нарахована та виплачена в квітні 2020 року, буде відноситися до заробітної плати січня, лютого та березня 2020 року; премія за ІІ кв. 2020 року, яка нарахована та виплачена у липні 2020 року – до квітня, травня та червня 2020 року; а премія за ІІІ кв. 2020 року, яка нарахована та виплачена у жовтні 2020 року – до липня, серпня та вересня 2020 року.

Необхідно здійснити розрахунок частини квартальної премії, яка буде відноситись до кожного місяця розрахункового періоду.

Для цього суму премії за IV кв. 2019 року необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів IV кв. 2019 року: 3 000 грн : 64 відпр. р. дн = 46,88 грн та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів місяця, що відноситься до розрахункового періоду (грудень 2019 року): 46,88 грн × 21 відпр. р. дн. грудня = 984,48 гривні.

Суму премії за І кв. необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів І кв.: 3 000 грн : 41 відпр. р. дн = 73,17 грн та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду: 73,17 грн × 21 відпр. р. дн. січня = 1 536,57 грн.; 73,17 × 20 відпр. р. дн. лютого = 1 463,40 грн; 73,17 × 0 відпр. р. дн. березня = 0 грн (у березні працівник перебував у щорічній відпустці).

Суму премії за ІІ кв. необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів ІІ кв.: 4 500 грн : 60 відпр. р. дн = 75 грн та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду: 75 грн × 21 відпр. р. дн. квітня = 1 575 грн; 75 грн × 19 відпр. р. дн. травня = 1 425 грн; 75 грн × 20 відпр. р. дн. червня = 1 500 грн.

Суму премії за ІІІ кв. необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів ІІІ кв.: 6 000 грн : 65 відпр. р. дн = 92,31 грн та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду: 92,31 грн × 23 відпр. р. дн. липня = 2 123,13 грн; 92,31 грн × 20 відпр. р. дн. серпня = 1 846,2 грн; 92,31 грн × 22 відпр. р. дн. вересня = 2 030,82 гривень.

Разом з тим, необхідно зауважити, що у разі нарахування та виплати премії за IV кв. 2020 року (наприклад у січні 2021 року) необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати для оплати часу відпустки з урахуванням суми премії за IV кв. 2020 року, яка відноситиметься до жовтня, листопада та грудня 2020 року.

Щодо механізму розрахунку середньої заробітної плати, виходячи з посадового окладу чи розміру мінімальної заробітної плати

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Тобто, якщо розмір тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника встановлено, наприклад, на рівні розміру прожиткового мінімуму, який є нижчим розміру мінімальної заробітної плати, то розрахунок середньої заробітної плати проводитиметься виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, але з урахуванням умов укладеного трудового договору.

При цьому розмір тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника необхідно порівнювати з розміром мінімальної заробітної плати в еквіваленті повної зайнятості.

Наприклад, при обчислені середньої заробітної плати з урахуванням положень абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку у грудні 2020 року працівникові, якого прийнято на 0,5 ставки з посадовим окладом, встановленим у штатному розписі 3 000 грн, що в еквіваленті повної зайнятості (6 000 грн) є більшим за розмір мінімальної заробітної плати на час розрахунку (станом на 01 грудня 2020 року ‒ 5 000 грн), розрахунок буде проводитись виходячи з посадового окладу, встановленого у штатному розписі, тобто з 3 000 гривень. Якщо розмір посадового окладу в еквіваленті повної зайнятості є меншим за розмір мінімальної заробітної плати, то розрахунок проводиться виходячи з мінімальної заробітної плати.

Приклад: Працівника прийнято на роботу 07 грудня 2020 року на 0,5 ставки, яка згідно штатного розпису становить 1 135 гривень. Інших виплат умовами трудового договору не передбачено. Працівник 17 грудня здав кров та виявив бажання 18 грудня взяти додатковий день відпочинку. Як розрахувати середню заробітну плату працівникові – донору за день здавання крові та додатковий день відпочинку, збереження якої передбачено статтею 9 Закону України „Про донорство крові та її компонентівˮ.

Працівника прийнято на роботу в місяці, в якому відбулася подія, пов’язана з розрахунком середньої заробітної плати, тому у працівника відсутній розрахунковий період. Отже розрахунок необхідно здійснити, виходячи з посадового окладу, але посадовий оклад працівника (1 135 грн) є меншим розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01 грудня 2020 року ‒ 5 000 грн). В такому випадку розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснити виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законодавством на час розрахунку, але з урахуванням умов укладеного трудового договору (0,5 ставки).

Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством на час розрахунку, пропорційно до умов укладеного трудового договору становитиме:

5 000 грн × 0,5 ставки = 2 500 гривень.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Тобто, якщо розрахунковий період два місяці, то посадовий оклад чи розмір мінімальної заробітної плати необхідно помножити на два, якщо розрахунковий період дванадцять місяців ‒ на дванадцять.

Приклад: Працівнику встановлено посадовий оклад 3 000 гривень. Працівника направлено у відрядження з 21 по 24 грудня 2020 року. Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати – жовтень – листопад 2020 року. З 03 по 14 серпня 2020 року працівник перебував на лікарняному, з 17 серпня по 18 вересня – у щорічній відпустці, з 21 вересня по 30 листопада – на підприємстві було запроваджено простій з оплатою 2/3 посадового окладу.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати за час перебування працівника у відрядженні проводиться виходячи з виплат за два календарні місяці роботи, що передують місяцю направлення працівника у відрядження. У зазначеному прикладі працівника направлено у відрядження в грудні 2020 року, тому розрахунковим періодом є жовтень – листопад 2020 року.

Водночас, в жовтні – листопаді 2020 року на підприємстві було запроваджено простій з оплатою 2/3 посадового окладу (відповідно до частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України).

Згідно з абзацом шостим пункту 2 Порядку час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

До цього часу, зокрема, належить час простою, який оплачений виходячи із 2/3 посадового окладу.

Частиною четвертою пункту 2 Порядку встановлено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

У наведеному прикладі – це серпень – вересень 2020 року. Водночас, в цьому періоді працівник перебував на лікарняному, у щорічній відпустці та у простої.

Відповідно до пункту 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Тобто у працівника відсутній розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відрядження. Тому розрахунок необхідно здійснювати виходячи з посадового окладу, але посадовий оклад працівника (3 000 грн) є меншим розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01 грудня 2020 року ‒ 5 000 грн). В такому випадку розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснити виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законодавством на час розрахунку.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться відповідно до пункту 8 Порядку.

Згідно з абзацом другим пункту 8 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Отже, у наведеному прикладі, середня заробітна плата для оплати часу відрядження становитиме:

5 000 грн × 2 місяці = 10 000 грн – умовний дохід працівника за два місяці;

10 000 грн : 42 р. дн. (за два місяці розрахункового періоду) = 238,1 грн – середньоденна заробітна плата працівника;

238,1 грн × 4 дн. відр. = 952,4 гривень.

Приклад: Працівниця, в якої 16.12.2020 закінчилася відпустка по догляду за дитиною до 3-х років, з 17.12.2020 оформила частину щорічної відпустки на 10 календарних днів. Як розрахувати середню заробітну плату для оплати часу щорічної відпустки, якщо в розрахунковому періоді немає нарахованої заробітної плати? При цьому в грудні 2020 року працівниці встановлено посадовий оклад 4 800 грн, що є меншим за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством (станом на 01.12.2020 – 5 000 гривень).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки здійснюється виходячи з виплат за останні дванадцять календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Водночас у зазначеному випадку працівниця перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, тому не мала заробітної плати. Тобто розрахунок необхідно здійснювати з урахуванням абзацу третього пункту 4 Порядку, а саме виходячи з посадового окладу, встановленого на час розрахунку.

Отже, у наведеному прикладі, середня заробітна плата для оплати часу відпустки становитиме:

5 000 грн × 12 місяців = 60 000 грн – умовний дохід працівника за дванадцять місяців;

60 000 грн : 355 кал. дн. = 169,01 грн – середньоденна заробітна плата;

169,01 грн × 10 дн. відпустки = 1 690,1 гривень.

Приклад: Працівником, який прийнятий на роботу 10 грудня 2020 року на посаду начальника відділу з посадовим окладом 6 000 грн, з 21 грудня п. р. укладено контракт про проходження військової служби на час особливого періоду. Як здійснити розрахунок середньої заробітної плати, збереження якої передбачене статтею 119 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи положення Порядку зі змінами, внесеними постановою 1213, розрахунок середньої заробітної необхідно здійснити виходячи з посадового окладу. При цьому на час розрахунку середньої заробітної плати посадовий оклад працівника, у зазначеному прикладі, вище розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01.12.2020 – 5 000 гривень). Отже обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи з посадового окладу.

7 000 грн × 2 місяці = 14 000 грн – умовний дохід працівника за два місяці;

14 000 грн : 42 р. дн. (за два місяці розрахункового періоду жовтень – листопад) = 333,33 грн – середньоденна заробітна плата працівника;

Середня заробітна плата працівника за грудень 2020 року, який уклав контракт на проходження військової служби на особливий період з 21 грудня 2020 року, становитиме:

333,33 грн × 8 р. дн. (робочі дні грудня, які оплачуються за середнім заробітком) = 2 666,64 гривень.

Щодо незастосування коефіцієнту коригування заробітної плати при підвищенні тарифних ставок (посадових окладів)

Змінами, внесеними постановою 1213 до Порядку, зокрема виключено норму щодо застосування коефіцієнту коригування при обчисленні середньої заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) у розрахунковому періоді чи у періоді збереження середньої заробітної плати.

Тобто, у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), наприклад з 1 січня 2021 року, всі виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати враховуватимуться у тому розмірі, в якому вони нараховані без застосування коефіцієнта підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

При цьому, підстав для перерахунку середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівниками до набрання чинності постанови 1213 і була нарахована з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), немає, але в подальшому її розмір коригуватися не буде.

Приклад: Працівник в жовтні 2019 року уклав контракт на проходження військової служби строком на три роки. Середньоденна заробітна плата працівника на момент вступу на військову службу становила 238,1 гривень. Умовами колективного договору підприємства, з яким укладено трудовий договір працівника, передбачено з 01 січня календарного року щорічне підвищення посадових окладів на 10 відсотків всім працівникам підприємства. Чи зміниться розмір середньоденної заробітної плати працівника з 1 січня 2021 року?

В січні 2020 року середньоденну заробітну плату працівника, який проходить військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, враховуючи положення Порядку, що діяли на той час, було прокориговано на коефіцієнт підвищення його посадового окладу 1,1.

Тому протягом 2020 року розмір середньоденної заробітної плати, з якої щомісячно розраховувалася середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником, становила 261,91 грн (238,1 грн × 1,1).

В січні 2021 року на підприємстві відбулося чергове підвищення посадових окладів, в тому числі і за посадою працівника, який проходить військову службу за контрактом.

Разом з тим, враховуючи положення Порядку зі змінами, внесеними постановою 1213, в січні 2021 року та в подальшому підстав для застосування чергового коефіцієнта підвищення посадового окладу немає, як і немає підстав для відміни вже врахованих коефіцієнтів підвищення посадових окладів при обчисленні середньоденної заробітної плати.

Отже, розмір середньоденної заробітної плати, з якої щомісячно розраховуватиметься середня заробітна плата протягом проходження працівником військової служби за контрактом, залишиться незмінним та становитиме 261,91 гривні.